Проблеми спілкування з однолітками — як допомогти дитині завести друзів
Запис створено 02.02.2014
як допомогти дитині завести друзів
Як бути якщо у дитини не ладяться відносини з однолітками? Чим же допомогти малюкові?
Причини відсутності друзів
У числі найбільш поширених причин відсутності друзів у дітей фахівці називають:
1. Невміння спілкуватися — у зв’язку з обмеженістю контактів з однолітками.
2. Страх перед чужинцями — характерний для дитини, яку в сім’ї надмірно опікують. Вихід у самостійне плавання буває непростим — нерозуміння, відсутність звичного захоплення оточуючих. Як тут боязкому малюкові не розгубитися?
3. Надмірна сором’язливість — частіше буває не вродженою якістю малюка, а результатом неправильного виховання (владності, нетерпимості, неуважність батьків, зловживання критикою).
4. Егоїзм, завищене прагнення до лідерства — цим зазвичай страждають єдині або пізні, гаряче улюблені і часто розпещені діти. Звикнувши до положення пупа землі в сім’ї, вони прагнуть зайняти подібне місце і в колективі. Однак однолітки швидко присікають ці спроби — не хочуть підкорятися волі зазнайки, потурати його примхам і взагалі — не хочуть з ним спілкуватися.
Можливо, у однолітків є модні смартфони, а у вашої дитини нічого подібного нема. Ви можете купити сучасний недорогий смартфон у інтернет-магазині Sokol. З таким телефоном дитина не буде відчувати себе обділеною, буде іти в ногу з часом.
Що робити
У соціальній ізоляції дитині завжди некомфортно. Вона страждає із-зі відсутності друзів, навіть якщо і не говорить про це. Завдання батьків — допомогти йому освоїти ази дружби.
1. Запрошуйте однолітків у гості (вдома діти легше знаходять контакт).
2. Розширюйте коло спілкування свого малюка (наприклад, запишіть йогов гурток чи секцію — захоплення цікавим заняттям об’єднує дітей).
3. Надайте дитині право вибору, в тому числі і щодо друзів (навіть якщо вам зовсім незрозуміло, що він знайшов у цьому Васі або Петі).
4. Учіть дитину основам міжособистісного спілкування: співчуттю, справедливості, вмінню приймати почуття іншої людини.
5. Постарайтеся якомога рідше змінювати звичне коло спілкування малюка (наприклад, дитячий садок, школу) — часта зміна колективу негативно позначається як на тихоні, так і на дитині з задатками лідера.
6. Ніколи не кажіть: «І навіщо ці друзі, ми без них легко обійдемося!» Навіть найтепліші родинні стосунки не замінять дитині спілкування з однолітками.
7. Обговорюйте з дитиною її соціальне життя, в тому числі і спілкування з друзями. Якщо трапилася сварка, конфлікт — вислухайте, підтримайте, а мирити не поспішайте! Друзі повинні розібратися самі. Пам’ятайте про те, що дружба в дитячому колективі дуже мінлива: сьогодні вони — не розлий вода, завтра — чи не вороги. І це нормально, як вважають фахівці.