Матусям
Гнездо
якщо син грає ляльками

якщо син грає ляльками

Більшість батьків впевнені, що лялька — це іграшка для дівчаток. Між тим, багато хлопчиків 2-3 років із задоволенням грають з ляльками: носять на руках, катають в колясці, годують і укладають спати. Одним словом, поводяться так само, як їхні однолітки. Татусів нерідко шокують такі ігри: з’являються іронічні погляди, засуджуючі висловлювання, а то й прямі заборони. Насправді ж нічого поганого або насторожуючого тут немає.

Дитина, будь то хлопчик чи дівчинка, потребує освоєння і засвоєння людських відносин. М’ячі, машинки, конструктори та інші іграшки, безумовно, потрібні — вони розвивають інтелект і вчать діяти з предметами. Але ще більш важливим у дитинстві є емоційний розвиток. Впевненість у своїх силах, довіра до світу, активність, воля, допитливість, здатність розуміти себе та інших формуються саме в дошкільному віці і впливають на весь розвиток дитини.

Лялька дає малюкові різноманітні можливості для освоєння соціальної та емоційної сфер життя. Це дозволяє дитині діяти навмисно. Ця умовність сприяє розвитку уяви, що має найважливіше значення для розвитку пізнавальної сфери в дошкільному віці. Крім того, лялька дозволяє стати на позицію іншого: «оживляючи» іграшку, наприклад японську іграшку, малюк наділяє її думками, почуттями, бажаннями і діями. Граючи з нею, дитина вчиться дивитися на себе збоку і взаємодіяти з іншими людьми.

Можливості ляльки різноманітні. Наприклад, з нею малюк може програвати різні конфлікти, що виникають у його житті. Це важливий етап у розумінні ситуацій та вибудовуванні відносин з батьками. Всі свої дії, які зустрічають осуд дорослих, дитина вручає ляльці: лає її за те, що вона не їсть кашу або не хоче лягати спати. Крім того, таке відіграш є психологічним захистом малюка.

Коли приходить черга рольових ігор, у дівчаток на перший план виступає вічна гра в дочки-матері (ляльки виступають в ній в ролі дітей). У таких іграх іноді беруть участь і хлопчики в ролі тата або друга. Гра дає їм можливість проявити участь і турботу. Чоловічі ролі можуть бути і в інших іграх. Наприклад, у грі в лікарню: дитина — лікар, а лялька — пацієнт. При будівництві поїзда або літака ляльки можуть бути пасажирами. У грі в школу — учнями. Малюк має можливість приміряти до себе різні ролі і набуває відповідного соціального досвіду. Гра з машинками або конструювання навряд чи дадуть йому таку можливість.

Іноді малюки називають іграшку своїм ім’ям: хлопчик Тарасик міцно притискає ляльку дарума до себе і, відкриваючи двері в темну кімнату, каже іграшці: «Тарасик, пішли!». І тоді у нього з’являються сили зайти в темряву, взяти кошик з конструктором, спокійно і впевнено повернутися. Страх переможений, в очах — торжество. У цьому випадку іграшка буквально стає другим «я» і наділяється безстрашністю, якою поки не володіє сама дитина. Тому і хлопчикам, і дівчаткам необхідні ляльки, з якими вони можуть себе ототожнювати, наділяючи їх позитивними і негативними якостями, і ділитися якимись радощами або бідами.

Однак у взаємодії дитини з лялькою є і зворотний вплив: образ тієї чи іншої ляльки «друкується» в дитині. У цьому сенсі образи багатьох сучасних ляльок, як для хлопчиків, так і для дівчаток залишають бажати кращого. Хлопчикам пропонуються герої, які часто взагалі не люди (проти цих ляльок, проте, тата не заперечують): людина-павук, Бетмен, трансформери та їм подібні. У кращому випадку це прості бійці спецназу. Багато ляльок для дівчаток «списані» з підлітків, зосереджених на нарядах, косметиці і розвагах. Звичайно, такі однобокі, жорстко задані образи сильно звужують можливі дії з ними і обмежують розвиток дитини.

Парадоксально, але для дівчаток і хлопчиків ляльковий світ по-різному уявляє образ чоловіка. У дівчат — це ніжний жіночний Кен і інші «принци в блакитному», у хлопчиків ж — брутальний, обвішаний зброєю воїн. При такому різному підході не варто потім дивуватися, що дорослі чоловіки і жінки настільки часто розчаровуються один в одному. У грі ж стать ляльки займає аж ніяк не головне місце. Точніше сказати, самій ляльці взагалі не обов’язково мати стать: дитина сама наділить її тими якостями та ознаками, які йому необхідні. Ляльці абсолютно не потрібні детально опрацьовані статеві ознаки, оскільки в грі головне — людські відносини, а не чітка диференціація за статевою приналежністю. Більше того, така деталізація часто є травматичною для дитини, акцентуючи його увагу на не зрозумілих поки речах.

Дитина, хлопчик чи дівчинка, перш за все людина, а ляльки сприяють розвитку саме людського в дитині. Освоєння відносин між людьми, розуміння своїх і чужих емоцій, почуттів, бажань, безумовно, потрібні кожному, хто живе в людському суспільстві.

І тому не позбавляйте хлопчиків ігор з ляльками — для них це абсолютно необхідно.


 

Рекомендуємо почитати:

Один комментарий на “Якщо хлопчик грає ляльками”

Нам цікава Ваша думка, залиште свій коментар