Сайт львівських матусь

Сидіти вдома з дитиною

Дуже сподобалася стаття в інтернеті. І дійсно багато чоловіків просто ніколи не зрозуміють, чому ж жінка так втомлюється.

Дуже цікаво почути думку матусь, чи так все сумно, як описано в статті і хто як з цим бореться Або у всіх розуміючі чоловіки і в усьому допомагають своїм дружинам?!

Р.S. зі свого боку поки не можу прокоментувати, але мій чоловік мені здається теж не до кінця розуміє весь обсяг робіт по будинку, а тим більше по догляду за малюком. Здавалося б, сидиш дома, купуєш якісні речі в інтернеті, особливо допомагає таобао на русском, де всі товари з китаю по низьким цінам в українському магазині.

«Пам’ятаєте анекдот? Добре бути жінкою! З роботи прийшла — швиденько прибрала, випрала, погладила, збігала в магазин, вечеря приготувала, посуд помила, з дитиною пограла, спати поклала — і все: роби що хочеш!

Якщо говорити про жінку, що знаходиться в декреті, то недостатньо зі списку щоденних справ просто відняти працю в офісі. Бо бути з дитиною — не розвага, а робота. Цілодобова і малооплачувана. Вірніше, гідна оплата у неї є, але специфічна, про неї в кінці.

Яким же здається день жінки, яка проводить час з малюком, чоловікам?

Почати варто з того, що чоловік за замовчуванням впевнений, що вміння вести домашнє господарство і няньчитися з дітьми вбудовано в будь-яку особину жіночої статі. Так само як добувати м’ясо мамонта для жаркого і тигрові шкури для тепла — в чоловіка.

Але ось яка штука: природа задумала розподіл ролей, але людина за останнє століття вніс деякі поправки в сценарій. Виносити і народити дитину жінці, дійсно, простіше, ніж чоловікові, з об’єктивних причин. Але далеко не аксіома, що з ранку до вечора готувати, витирати попи, мити поверхні, прати, прасувати і при цьому спілкуватись на рівні «агу» і «дай!» Доставляє жінці немислиме задоволення.

Сучасна жінка вміє бути незалежною: сама заробляє гроші, сама вирішує, чим їй займатися і з ким пов’язувати своє життя. Звичайно, народжуючи дитину, вона бере на себе багаторічну відповідальність за благополуччя нової людини. Вона приймає роль домогосподарки з бажання дати дитині максимум своєї уваги. Але це не означає, що їй легко.

Чому ж середньостатистичний чоловік думає, що перебувати з малюком просто і не напряжно? Пояснення лежить на поверхні.

Хто приходить із роботи чоловік не відразу стає татом на всі сто відсотків. Спочатку він перебуває в стані між, з одного боку, добувачем і захисником, з іншого — чоловіком і батьком. Він відпочиває, отримуючи гаряча вечеря, блаженне сидіння на дивані і звільнення голови від турбот про долю світу.

Тільки після того як він розслабився і набрався сил, йому вручають дитини, з яким можна і потрібно спілкуватися. Тато з задоволенням грає з малюком, читає йому, з радістю купає дитину і навіть, може, укладає спати.

Скільки часу триває спілкування батька з дитиною? Годину, півтори? Навряд чи більше. За цей час звичайна жінка встигає навести порядок у всій квартирі, закинути білизну в прання, приготувати їжу на завтра. (Але ж треба б і голову помити, і брови вискубати, і манікюр теж хочеться.) Якщо після закінчення всіх обов’язкових справ чадо не вимагає маму, можна присісти до комп’ютера або взяти книжку — хвилин на п’ять. Видихнути.

А як же мамин вихідний, запитаєте ви. Дійсно, і у мам в декреті іноді трапляються вихідні без сім’ї. Трапляється це раз на півроку, коли осатанілі від втоми і турбот жінка дзвонить подрузі, залишає чоловікові дитину і обід з восьми страв, і йде в кіно, в кафе або просто гуляти. І тато на цілих 5-6 годин стає мамою.

За ці години тато встигає переграти з дитиною в усі ігри, побігати з малюком на майданчику, навести феєричний безлад у кожному приміщенні квартири і ввечері з посмішкою зустріти дружину словами: «У нас все відмінно!» Проте жодна жінка, йдучи в такій короткострокову відпустку , не залишить татові список з двадцяти пунктів, окрім спілкування з дитиною. Йому не потрібно буде з сином під пахвою йти в магазин, по дорозі плануючи інгредієнти для супу і згадуючи, що потрібно було купити в господарському магазині. Він позбавлений від приготування їжі, миття підлоги, ванни і унітазу. Йому не потрібно розвішувати мокру білизну, записуватися до лікарів і сидіти в поліклінічній черги серед вірусів …

День, коли тато залишається з дитиною, — свято. І, напевно, не вина чоловіка, що він щиро не розуміє, чому так втомлюється мати його дитини.

Чи є рішення проблеми? Чи є способи пояснити татам, що материнство — це цілодобова праця, оплачується тільки любов’ю до дітей і гордістю за їхні успіхи? І головне — як зробити так, щоб жінка знайшла власне життя, щоб вона опікувалася не лише інших, а й про себе, і робила це не з останніх сил, а від їх надлишку? «