Матусям
Гнездо

УЗД підшлункової залозиЗ усіх органів, які розташовані в черевній порожнині людини, підшлункова залоза найменш доступна до неінструментальних методів обстеження — вона розташовується ззаду і знизу шлунка, за петлями тонкого кишечника і поперечною ободовою кишкою, тому пропальпувати (промацати) її можна тільки в тому випадку, коли орган значно збільшений і змінений.

Але при такій клінічній ситуації у хворого в переважній більшості випадків видна розгорнута клінічна картина захворювання, і сумнівів в тому, що патологічний процес зачіпає цей орган, у кваліфікованого лікаря практично не виникає.

Саме тому УЗД підшлункової залози є одним з найбільш достовірних і доступних в повсякденній клінічній практиці інструментальних досліджень, своєчасне виконання якого допомагає візуалізувати орган в самих різних проекціях і оцінити її стан практично в будь-який момент часу. При необхідності цей метод обстеження може використовуватися і для оцінки результатів проведеного лікування — сучасне обладнання дозволяє не тільки зафіксувати думку лікаря, який проводить сонографію підшлункової залози, але і залишити запис результатів ехографії на сучасних носіях інформації (дисках, знімках).

Показання для проведення УЗД

Ізольоване дослідження залози проводиться дуже рідко — діяльність цього органу безпосередньо пов’язана з функціонуванням інших органів травного тракту, особливо печінки, тому найчастіше ультразвукове дослідження підшлункової проводять при комплексному сонографічному обстеженні органів черевної порожнини. Найчастішими станами, при яких необхідне виконання такого дослідження, стають:

  • існуючі протягом тривалого часу або повторювані з різною періодичністю болі або неприємні відчуття у верхній частині живота, причому не тільки в надчеревній ділянці, лівому підребер’ї і лівому боці — необхідно пам’ятати про те, що патологія цього органу часто пов’язана із захворюваннями печінки;
  • підозра на існування органічного ураження підшлункової залози або встановлений раніше діагноз панкреатиту будь-якої форми і стадії, а також доброякісні та злоякісні новоутворення органа;
  • виявлення при рентгенологічному дослідженні органів травного тракту (рентгенографії шлунка і дванадцятипалої кишки) зміни форми або спотворення контурів цих органів;
  • патологічні зміни шлунка, найчастіше його задньої стінки, виявлені при виконанні фіброгастродуоденоскопії;
  • зміни у результатах лабораторних досліджень, підозрілі стосовно захворювань підшлункової залози;
  • напруга м’язів передньої черевної стінки або локальна болючість, що виявляється при пальпації надчеревної ділянки;
  • різка зміна (зменшення) маси тіла, що виникає без причини;
  • розлади стільця, виявлення в калових масах неперетравлених грудок їжі;
  • поява жовтяниці у хворого.

Цілі, завдання дослідження та підготовка пацієнта

Лікар призначає УЗД підшлункової залози з метою вимірювання її розмірів і форми, для оцінки стану паренхіми органу, виявлення структурних змін та виявлення доброякісних і злоякісних новоутворень. Цей метод інструментальної діагностики незамінний в тих випадках, коли потрібно точно встановити місце локалізації таких пухлин — необхідно пам’ятати про те, що не існує іншого достовірного методу неінвазивної діагностики подібних захворювань підшлункової залози. Неможливо виконати ультразвукове дослідження цього органу без відповідної підготовки пацієнта — вона не вимагає значних зусиль, але у багато разів покращує можливості неінвазивної діагностики.

Своєчасна підготовка до УЗД підшлункової залози повинна починатися за два-три дні до запланованого дослідження, але при необхідності (в екстрених ситуаціях) лікар може рекомендувати проведення обстеження без попередньої підготовки — його результати можуть бути дещо «змазаними», але пропустити серйозний патологічний процес лікар, який володіє достатньою кваліфікацією, у переважній більшості випадків не зможе. При плановому ультразвуковому дослідженні органів черевної порожнини за три дні пацієнту рекомендують щадну дієту — з харчування виключають продукти, які можуть провокувати пневматоз петель кишечника і метеоризм. Вранці дня, який передує призначеній даті ультразвукового дослідження, хворому призначають проносне. Увечері цього ж дня пацієнту рекомендують легку вечерю, з якого виключають продукти, багаті клітковиною і незбиране молоко, причому останній прийом їжі має бути не пізніше 12 годин до обстеження. В день виконання ультразвукового дослідження хворому не рекомендують прийом їжі і рідини, куріння і вживання, по можливості, лікарських препаратів.

Сама процедура УЗД підшлункової залози не вимагає значного часу — все дослідження органу займає тільки 10 хвилин. При проведенні огляду хворий повинен спокійно лежати, на кушетці з оголеною областю живота, на шкіру якої наноситься спеціальний гель. Спочатку проводять огляд всього живота в положенні хворого на спині — огляд підшлункової проводять при максимальному вдиху з затримкою дихання, потім в положенні на правому і лівому боці, а при необхідності — і у вертикальному положенні.

При огляді вивчають будову підшлункової залози і її положення щодо великих анатомічних утворень — хребта і судин, визначають її форму і розмір. В процесі огляду вивчають структуру органу і будову протоки підшлункової залози всередині органу, з’ясовують особливості структури головки органу. При цьому лікар може виявити ущільнення органу при набряку тканин підшлункової залози, кальцифікати при наявності довгостроково існуючого запального процесу, локальне ущільнення або розрідження структур при виникненні новоутворень, в тому числі кист і псевдокист. При тривало існуючих запальних процесах лікар може виявити зменшення органа і надлишкове розростання рубцевої тканини, збільшений вміст жирових ускладнень, ущільнення капсули органу.

Рекомендуємо почитати:

Нам цікава Ваша думка, залиште свій коментар