Матусям
Гнездо
Діти, які перенесли психологічні травми

Діти, які перенесли психологічні травми

Внутрішній світ дитини складається з яскравих, щасливих і дорогих для нього картин спогадів. І раптом у цей радісне і безтурботне існування вторгається травма! Жорстока і безглузда, завжди несподівана, фізична травма несе з собою і фізичні втрати, які, на тлі пережитої загрози для життя, часто супроводжуються і психологічною травмою.


Причиною всього цього можуть бути дорожня аварія або теракт, важкий опік або власна хвороба, смерть близької людини або його хвороба.

Дитина може пережити психологічний шок, навіть якщо вона була лише очевидцем трагічної події, а не безпосереднім його учасником. При цьому сила його емоцій настільки висока, що збиває всі налагоджені механізми психологічного захисту. У дитини зникають як відчуття захищеності і цілісності власного тіла, а так само почуття впевненості в собі і в близьких людях.

Сприйняття людиною події як травматичного дуже індивідуально і залежить від його особистості, ступеня залученості в цю подію, його попереднього досвіду сприйняття і подолання драматичних ситуацій. На щастя, для більшості з нас, особливо для тих, хто не був прямим учасником трагедії, наслідки такої події можуть обмежитися лише природною реакцією страху. І ці люди потім повертаються до нормального життя, сприймаючи втрати як невід’ємну частину цьому житті, і навчившись від них відволікатися.

У деяких випадках, особливо якщо дитина (це відноситься також і до дорослого) безпосередньо брав участь у трагічній події, у потерпілого нерідко розвивається психологічний розлад, так званий посттравматичний стрес. При цьому його переслідують нав’язливі і часто повторювані страшні картини трагедії, що сталася, позбутися яких він не в змозі; постійно мучать нічні кошмари, почуття неспокою і тривожності. Все це, разом узяте, призводить до збоїв у звичному функціонуванні організму, паралізує життя і руйнує особистість дитини.

Посттравматичний стрес може супроводжуватися депресією, соматичними скаргами, фобіями, розладом поведінки (агресивністю), проблемами харчування і сну. При цьому діти бояться залишатися одні і вимагають постійної присутності дорослого. Вони уникають відвідування місць, пов’язаних з трагедією і будь-який легкий натяк на травму викликає у них бурхливо виражався негативізм або інші симптоми (наприклад, скарги на болі в животі тощо).

Наслідки психологічних травм проявляються і також і в ігровій діяльності дитини, яка в цих випадку характеризується регресивними і стереотипними елементами з нав’язливо повторюваним сюжетом, так чи інакше пов’язаних з трагедією. При цьому у дитини різко звужується коло інтересів, з’являються відчуженість і прагнення до самотності.

Регресивна тенденція часто відбивається і на розвитку дитини, знижується успішність у школі, з’являються проблеми уваги, надмірна розкутість, стану паніки, зайві настороженість і напруженість.

Діти (так само, як і дорослі), одного разу переживши травму, потребують спеціальної допомоги, що включає як медикаментозне лікування, так і різні види психотерапії (залежно від віку та індивідуальних особливостей пацієнта).

Дуже важливо, щоб первинна психологічна допомога в тій чи іншій вибраної спеціалістом оптимальній формі була надана відразу після травми, з тим, щоб посилити у потерпілого ступінь усвідомлення події. Є багато благодійних фондів в Україні, які допомагають знедоленим і потрбуючим допомоги. Один із них, це fondfursina. Зверніться у благодійний фонд в Україні www.fondfursina.org, там вам неодмінно допоможуть. Саме тому, на місце аварії або теракту обов’язково направляється психолог, щоб дуже обережно і з допомогою спеціальної методики допомогти потерпілим відновити в пам’яті деталі і послідовність подій, які там трапилися з ними, словесно описати емоції і їх інтенсивність. Це допоможе знайти шляхи виходу із стресової ситуації та стане основою успішного лікування.

Рекомендуємо почитати:

Нам цікава Ваша думка, залиште свій коментар