Сайт львівських матусь

Чому дитина маніпулює батьками

Нерідко в сім’ї трапляється, що дитина починає відмовлятися від їжі, наполегливо вимагаючи купити нову іграшку, поводить себе непристойно і дуже негарно в суспільстві. Та й вдома спробуй поперек слово скажи — і істерика. І якщо йти на поводу таких «концертів», з дитини часто виростає егоїст. Як вирішити цю проблему? 

Дуже часто батьки не витримують дитячої атаки у вигляді сліз і крику. Особливо, якщо це відбувається в оточенні незнайомих людей, багато з них поспішають чимось зайняти малюка, наприклад, купивши йому нову іграшку і солодощі.

Дивно, але мало хто з дорослих розуміє, що діти не дуже люблять маніпулювати занадто поступливими батьками. Навпаки, вони хочуть бачити в дорослих лідерів, авторитетних, головних. І якщо дитина починає порушувати дисципліну, вести себе викликаюче, то шукайте причину всіх цих капризів. Дуже часто в результаті з’ясовується, що за всіма істериками може стояти зовсім інша причина. Якщо малюк постійно просить включити один і той же мультфільм, при цьому постійно відволікаючи вас, то варто задуматися: може він просто шукає привід, щоб ви звернули на нього трохи більше уваги?

Якщо ж ви будете намагатися задовольнити всі вимоги малюка, то дуже скоро він прийме за стандарт, що для виконання його бажання треба влаштувати істерику. В результаті, дитячих капризів і скандалів стане набагато більше.

Діти до трьох років часто вередують оскільки розуміють, що вони — не центр Всесвіту, навколо якого обертається все і вся. Це знання приносить малюкові деяку образу, і своєю поведінкою він намагається повернути собі колишню «могутність» і перевагу над дорослими. У таких випадках дуже важливо вибрати правильний підхід до дитини. Загрози, крик, покарання навряд чи матимуть позитивний толк. Якщо мама починає гримати на дитину, то вона думає таким чином: «Мама кричить. Вона не витримує. Значить, вона слабка». Якщо ваша дитина починає висувати якісь нездійсненні вимоги, слід постаратися її відвернути, зайняти чимось іншим. Дітям більш старшого віку слід чітко дати зрозуміти, що ви поступатися не маєте наміру. Поговоріть з малюком, скажіть йому: «Так, я бачу, що ти засмучений. Але поводитися так не можна. Особливо на вулиці. Саме тому ми йдемо додому».

Найчастіше батьки, зустрівшись з непослухом дитини, починають сердитися і злитися, не розуміючи причин дитячих капризів. Можливо, що ваш малюк не хоче йти з пісочниці, тому що саме сьогодні у нього почала виходити величезна башта. Малюк не хоче спати, бо йому душно або він погано себе почуває. Він постійно відволікає вас від справ і від роботи, тому що йому хочеться трохи більше уваги і спільних ігор. І всі ці цілі і завдання є для дитини дуже важливими! У таких випадках слід виявляти спокій, розуміння, але і твердість. Поясніть малюкові, що ви розумієте, як йому важлива ця вежа, і ви навіть допоможете побудувати її трохи, але після цього — відразу додому. Пограти можна буде ще й наступного разу. Проявляйте розуміння і наполегливість, і дитина зрозуміє вас. Ваша повага до його заняття — це гарантія довірчих відносин, без капризів і істерик.