Чому болить живіт у грудничка
Запис створено 11.12.2012Дуже часто, спостерігаючи на шкірі малюка поява почервоніння або висипки, мами самі ставлять діагноз — алергія. Давайте спробуємо розібратися в тому, хто, як і на яких підставах може визначити, що ж дійсно відбувається з дитиною.
Перше і найголовніше — діагноз може поставити тільки лікар. Про характерних ознаках найбільш частих захворювань ми розповідаємо виключно для того, щоб мама більш уважно і свідомо спостерігала за малюком і в разі сумнівів змогла вчасно звернутися до фахівця.Порівняно часто у дітей раннього віку зустрічаються харчова алергія, целіакія і лактазная недостатність.
Харчова алергія в дитячому віці найчастіше обумовлена непереносимістю білків коров’ячого молока, в основі якої лежать різні імунологічні механізми. Її симптоми зазвичай з’являються на перших місяцях життя при введенні догодовування молочними сумішами або при перекладі на штучне вигодовування. У цьому випадку у дитини можуть бути висипання на шкірі, болі в животі, нестійкі випорожнення (чергування регулярного стільця з рідким і запором) з домішкою слизу і крові в калі. Подібні симптоми можуть виникати у дітей і при введенні прикорму: фруктів і овочів червоно-оранжевого кольору (цитрусові, морква, гарбуз, томати та ін), пшениці, рису та ін злакових, яєць, риби і ін
Лікування харчової алергії полягає в призначенні гіпоалергенної дієти — виключення з харчування високоаллергенних і індивідуально нестерпних продуктів. Ці та інші питання ви можете обговорити на сімейному форумі http://www.zizn.ru/f73/. Піднімаються різноманітні проблеми, які турбують молодих батьків і не тільки.
В якості заміни молочним сумішам і продуктам використовують спеціалізовані лікувальні суміші на основі гідролізованого (розщепленого) молочного білка, що призначаються за рекомендацією лікаря. Для дітей старше 5-6 місяців можуть використовуватися лікувальні суміші на основі ізоляту соєвого білка і безмолочні продукти прикорму.
Целіакія — непереносимість білка пшениці (глютену), жита, ячменю та вівса. Це захворювання проявляється у дітей з генетичною схильністю, як правило, у другому півріччі життя, після введення в їх раціон каш з вищеперелічених зернових культур. При цьому з’являється частий, рясний, смердючий, «жирний» стілець, дитина стає млявою або нервовою, погіршується апетит, виникає безпричинна блювота, у малюка збільшується живіт. Дитина перестає додавати у вазі і росту, швидко худне, втрачає раніше набуті навички.
Єдиним методом лікування целіакії є довічна гіпоалергенна дієта, що виключає з харчування дитини хліб, хлібобулочні, кондитерські, макаронні вироби, каші з пшеничної, житньої, ячмінної і вівсяної круп. Однак їх необхідно замінити на рівноцінні продукти та страви з рису, гречки, кукурудзи, пшона, картоплі та ін Для розширення асортименту страв у харчуванні хворих на целіакію можна використовувати дитячі гіпоалергенні безглютенові каші, фруктові та овочеві пюре.
Лактазна недостатність — це непереносимість молочного цукру (лактози), що міститься у всіх молочних сумішах і жіночому молоці.
Вона буває вродженою (генетично обумовленою) і набутою (з’являється після народження дитини, найчастіше після перенесеної гострої кишкової інфекції). У грудних дітей у результаті незрілості травного тракту часто зустрічається транзиторна (тимчасова) лактазна недостатність, яка, як правило, зникає до 5-6-місячного віку.
Перші ознаки захворювання у немовлят з’являються зазвичай на 3-4-му тижні життя, що пов’язано зі збільшенням обсягу грудного молока. Стілець дитини змінюється: частішає до 8-10 і більше разів на добу, стає рідким, пінистим, з різким кислим запахом. Дитина неспокійна, під час або після годування плаче, ніжки підтягує до живота.
Призначати лікування може тільки лікар! При грудному вигодовуванні почати треба з регулювання кількості так званого переднього і заднього молока, яке отримує малюк. Також лікар може призначити прийом препарату лактази. При штучному та змішаному вигодовуванні призначають низьколактозні і безлактозні молочні суміші.
У дітей другого півріччя життя з підтвердженою лактазною недостатністю можливе використання молочних продуктів, де вміст лактози незначний, наприклад, сиру «відмитого від сироватки». Для його приготування кефір ставлять на водяну баню, згусток, що вийшов, відкидають на сито, а коли вся сироватка стече, згусток промивають кип’яченою водою. Дитячі йогурти та кефір можуть призначатися дітям з 8 місяців, доза зазначених продуктів підбирається індивідуально, але не повинна перевищувати 200 мл.